Нетрадиційні форми краєзнавчої роботи публічних бібліотек

Публічним бібліотекам для того, щоб вижити сьогодні, потрібно відповідати вимогам часу і потребам громади. Бути корисними і цікавими населенню свого мікрорайону, стати більш відкритими і дружніми, запропонувати населенню нові послуги, подати нові ідеї громадській спільноті, залучити різні вікові категорії до співпраці на благо самих же людей - головне завдання публічних бібліотек. Робота з громадою і на благо громади майже завжди пов’язана з краєзнавством. Традиційні форми краєзнавчої роботи публічних бібліотек під впливом часу повинні змінюватися, ставати більш яскравими і ефективними, наближеними до жителів і завжди проводитися за участю населення.


Отже, розглянемо досвід по розширенню уявлень бібліотекарів про краєзнавчу роботу та наведемо приклади сучасних нетрадиційних форм роботи.

Краєзнавча діяльність - це та діяльність, яка надає публічним бібліотекам місцевого колориту, регіональної специфіки, самобутності. Ефективності, системності краєзнавчої роботи сприяють цільові краєзнавчі міні-програми, програми та проекти. Звертаю увагу на приклади міні-програм та проектів з краєзнавства, які запроваджені бібліотекарями України,сприяють популяризації краєзнавчих знань, набувають нового змісту та дають змогу сконцентрувати наявні ресурси бібліотек і творчі можливості бібліотечних колективів, направити їх на виконання основної мети та завдань: «Знати свій рідний край», «Світ не пізнаєш, не вивчивши краю свого», «Немає милішого краю», «Наш рідний край». Наприклад, проект бібліотекарів м. Стрий «Трембіта запрошує в Карпати» відрізняється від подібних краєзнавчих проектів тим, що не лише залучає до активного вивчення краю, але й передбачає спілкування читачів бібліотеки з ровесниками з інших регіонів України та обміну краєзнавчою інформацією. Він висвітлює минуле та сьогодення краю, пропонує краєзнавчі відомості, зібрані як бібліотекарями, так і дослідниками місцевої історії з числа краєзнавців, вчителів, членів малої академії наук; проект «Краю мій, земле моя» бібліотекарів м. Буйська пропонує інноваційні форми роботи з краєзнавчою книгою (слайд-розповідь, радіо-прем’єра, краєзнавчий аукціон,етнографічні нариси, фольк-майдан), адже впровадження нових ІКТ в практику роботи бібліотек дозволить на якісно новому рівні організувати цю діяльність та здійснювати інформаційно-бібліотечне обслуговування користувачів; проект «Мій рідний край» фахівців м. Золочив передбачав проведення активних інноваційних форм роботи, таких як: краєзнавчі дискусійні вітражі, фіто ботанічні екскурсії, екодіалоги; проект фахівців м. Пустолити «Краю мій, гордість моя» акумулював досвід поповнення фонду краєзнавчими матеріалами. Фахівці вважають, що успіх краєзнавчої діяльності бібліотек в значній мірі залежить від стану ДБА, тому увага спеціалістів звернена над його удосконаленням у зв’язку зі змінами, що відбуваються в сучасному житті. ДБА з питань краєзнавства у рамках проекту доповнюють тематичні папки-конволюти з екології, медицини, освіти та інших напрямків з використанням матеріалів періодики, де подається інформація з питань соціально-економічного життя регіону, наприклад, папки-конвоюти зі сторінок життя і творчості письменників-земляків «Земля людьми славиться», «Сповідь серця». Важливим джерелом поповнення фонду є краєзнавчі розвідки, інформаційні листки, пам’ятки читачу, історико-краєзнавчі та бібліографічні нариси. Фахівці м. Запоріжжя залучають користувачів до вивчення історії завдяки створенням краєзнавчих електронних виставок, краєзнавчих кімнат та проведенням краєзнавчо-пошукових експедицій. Сумська міська ЦБС у краєзнавчій роботі використовує загальноміські акції, що проходили за ініціативою та участю бібліотечних працівників Сумської міської централізованої бібліотечної системи. Родинне сімейне свято «Золото нашого міста» вшанування кращих сімейних пар сумчан, які у шлюбі понад 50 років та внесли свій вклад у розвиток міста. Адже історія міста - це історія людей, що його будували та збагачували. Отже, до написання історії своєї сім’ї людям похилого віку допомагали бібліотекарі: приходили до них додому, спілкувалися і допомагали описати та оформити історію сім’ї, зафіксувати спогади про історію міста. А от БФ№23 Херсонської ЦБС у поточному році започаткувало пошуково-дослідницький проект «Відомі українські родини», Запоріжська ЦБС - «Рід, родина - життєвий скарб людини» розрахований на популяризацію зразкових родин Запоріжжя та підвищення ролі родини.

Зазначимо, що в останнє десятиріччя відбулося переосмислення основних напрямів краєзнавчої роботи з метою відродження національної духовної культури, відновлення історичної пам’яті народу. Сприяє цьому пошукова робота, а створення музеїв у бібліотеках – це звична справа у бібліотеках Львівщини, Київщини, Харківщини, Дніпропетровщини, Кіровоградщини, Миколаївщини та Одещини та ін. Відтворення культурної пам’яті народу здійснюється у формах, далеких від традиційних видів бібліотечної діяльності. Книгозбірні виконують музейну функцію, тобто в арсенал сучасного бібліотечного краєзнавства входить пошук унікальних елементів етнокультури українського народу: старовинних обрядів, напівзабутих звичаїв усної народної творчості, предметів народного побуту. Так з’являються музейні, етнографічні куточки, міні-музеї, музейні кімнати історії села, навіть інноваційні типи бібліотек, а це бібліотеки-музеї, які демонструють несхожість, унікальність.
Взагалі, краєзнавство - це конспект епохи, тому у краєзнавчій роботі поширення сьогодні набуває практика створення тематичних колекцій мультимедійних краєзнавчих ресурсів (CD/DVD), ЯКІ ВКЛЮЧАЮТЬ ЦИФРОВІ КОПІЇ НЕОПУБЛІКОВАНИХ ДОКУМЕНТІВ (ФОТО, ТЕКСТИ) АУДІОФАЙЛИ З АВТОРСЬКИМ ВИКОНАННЯМ ПОЕЗІЇ, ПІСЕНЬ, ВІДЕОФІЛЬМІВ ПРО ВАЖЛИВІ ПОДІЇ СЬОГОДЕННЯ КРАЮ, ДІАЛОГИ З ЖИВИМИ СВІДКАМИ ПОДІЙ, ЗАПИСАМИ МАЙСТЕР-КЛАСІВ, ВІДЕОЕКСКУРСІЙ. Розробляються тематичні слайд-презентації про музейні експозиції, про життя та діяльність відомих краян, до пам’ятних дат села/міста та заходів в бібліотеках. (Дотаток1)
Діапазон форм роботи з цільовими групами у напрямку краєзнавства розширюється, а це - учнівська молодь, студентство, педагоги, вихователі дошкільних заходів, пенсіонери, місцеві краєзнавці, мешканці міста/села, туристи, які цікавляться історією краю, його економікою, культурою у різні історичні періоди.
Виставкова робота – один з основних напрямків краєзнавчої роботи. Зверніть увагу, що сучасні виставки повинні дозволяти читачам не тільки бути пасивним спостерігачами, але й активними учасниками : виставка-кросворд «Любіть своє місто», виставка-вікторина «Чи знаєте ви рідний край?», виставка-пошук «Колесо історії», виставка-альманах «До рідного краю серцем прихилюся», виставка-репортаж «Краса поетичного слова», виставка-гербарій «Цілющі трави рідного краю», виставка-подорож «У похід по рідному краю», виставка-фантазія «Час натхнення, творчості пора», виставка-антураж «Таврійський колорит Херсонщини», виставка-тріада «Херсонщина на вітрилах часу», виставка-антологія «Край талантів та невичерпаних можливостей», виставка-знайомство «Херсонська зіркова галерея в інтер’єрі світу», виставка-вшанування «Культурне дерево світу з херсонським корінням», фотовиставка «Квітні мій край!».

Бібліотеки повинні активно використовувати мережеві ресурси для популяризації місцевої історії та надання бібліотечних послуг. Веб-сторінки бібліотек повинні відображати різні види бібліотечної краєзнавчої роботи та представляти її на платформі у віртуальних мережах.

Що потрібно ще зробити бібліотекарям у плані сучасної краєзнавчої роботи?

- Створити новий інтерактивний ресурс бібліотеки про бібліотечне краєзнавство з елементами зворотнього зв’язку з користувачами.

- Просувати краєзнавчі продукти та послуги (візитна листівка нашого краю - бібліотечні віртуальні виставки, книжково-ілюстративні виставки та краєзнавчі експозиції, створення презентацій «Край у форматі DVD» та збір матеріалів в інформаційно-краєзнавчі кейси як основу краєзнавчо-екскурсійної діяльності бібліотек).

Сучасний формат діяльності бібліотек у краєзнавчий роботі передбачає популяризація літератури, яка висвітлює сторінки історії рідного краю, його етнічні, мовні, культурні традиції, творчість його талановитих людей, допомога користувачам в кращому пізнаванні своїх коренів, залучення до бібліотек відвідувачів та туристів.

Новацією бібліотекарів стає такий напрямок краєзнавчо-бібліотечної роботи, як біблотечно-краєзнавчий туризм (розробка туристських маршрутів рідним містом, їх популяризація з використанням новітніх технологій, Інтернету, мультимедійного обладнання; забезпечення інформаційної підтримки та допомоги громадським краєзнавчим об’єднанням у розробці нових маршрутів). Розробка маршрутів може бути у екологічному, історичному, меморіально-мистецькому спектрі.

Метою бібліотечно-краєзнавчого туризму стає аутентичне відновлення культурної спадщини під гаслом «Від краєзнавства до краєлюбства». Краєзнавчо-туристська діяльність охоплює одразу три компоненти: оздоровчий,виховний, пізнавальний, тобто передбачає гармонійний розвиток особистості. Кожна подорож - це нові враження, знаходження нового у знайомому, знайомого у новому, проникнення у світ прекрасного. Бібліотекар може інформувати користувачів про нові надходження, створювати бібліографічні покажчики та допомагати віднайти певну інформацію за певною темою. За підтримки та співпраці з туристичними спільнотами та краєзнавчими спілками, клубами, бібліотекарі стають помічниками у створенні екскурсійних маршрутів або самостійно розробляють цікаві маршрути визначними місцями рідного міста, вулицями, скверами, парками як реально, так і віртуально. Віртуальні екскурсії можуть бути як автономними або ж із реальним гідом. Основу віртуально краєзнавчої екскурсії, у т.ч. віртуальних прогулянок, які відрізняються від екскурсій відсутністю послідовного маршруту, можуть складати презентації, наповнені фотографіями різних років, у т. ч. авторськими, й усні коментарі до них. У презентаціях до екскурсій також можливе відображення фрагментів мапи або плану м.Херсона, на яких завдяки анімаційним ефектам поступово висвітлюється маршрут. Наявність «невіртуального» екскурсовода дозволяє вести діалог з глядачами й урізноманітнювати текст екскурсії, який супроводжує одні і ті ж фото, залежно від потреб та інтересів аудиторії. Отже, проведення краєзнавчих віртуальних екскурсії є культурно-масовими заходами, а не інформаційними продуктами, призначеними для розміщення в Інтернеті. Незважаючи на це, презентації до віртуальних екскурсій можуть бути викладені у вільному доступі в Інтернеті на ресурсі Calameo, що дасть змогу учасникам екскурсії докладніше переглянути підібрані фотоматеріали у зручний для них час. Наприклад, віртуальна прогулянка містом «Вулиці Херсона пам’ятають»», «Архітектурне та естетичне обличчя Херсона», «Подорож туристичними стежками краю» та тематичні екскурсії нового покоління за участю екскурсоводів-аматорів «Херсонські меридіани туристичної феєрії»», «Херсонщина - край широкий, степ - веселий, люд хрещений» та ін..

Новацію у краєзнавчій роботі є також розвиток напрямку ЕКОТУРИЗМ у бібліотеці. Наприклад, екскурсія «Зелена історія міста» на маршруті передбачає залучення екскурсоводів-експертів з екологічних питань. Зелені зони міста розглядатимуться у комплексі їх графічного положення, історичних подій, особливостей ґрунту, рослинного покриву та ін. Такі екскурсії дозволять не тільки розширити краєзнавчі знання, але і зрозуміти, наскільки важливі для міста парки та сквери.

Історико-культурні експедиції рідним містом такі як «Мій рідний край - життя мого перлина», «Маленька крапелька нашої держави», «Херсонщина на історичних паралеях» передбачають комплексний характер визначення теми, у рамках якого можливе проведення творчого краєзнавчого квесту (популярної сучасної гри з випробуванням ерудованості, кмітливості, витривалості, уміння змагатися у команді), краєзнавчого уік- енду, краєзнавчого круїзу, краєзнавчих сходинок, краєзнавчого веб-експресу «Літературна хвиля мого міста», краєзнавчо-літературного походу «У серці рідний край,Херсонський», медіа-краєзнавчого етюду «Обрії рідного краю».

Зазначу, що творчість бібліотекаря - це запровадження нових ідей, інновація - це запровадження цих ідей у життя! Отже, зверніть увагу, що спеціальні заходи у бібліотеці краєзнавчого змісту проводяться для більш глибокого ознайомлення з життям краю та літературою про нього. Тож до вашої уваги нетрадиційні назви краєзнавчих заходів та інноваційні, оригінальні форми, а саме, краєзнавчий мікс «Наша історія літературними стежками», краєзнавчий променад «Люблю той світ, що отчим краєм зветься», краєзнавчо-письменницька лава «Літературні ювілеї Таврійської землі», «Поетичні голоси мого краю», краєзнавче караоке «Краю мій оспіваний в віршах» (див. додаток 2), краєзнавча молодіжна флеш-акція «Чудовий край - чудової краси!», краєзнавча тусовка «Ти в серці, вічна і єдина, моя маленька Батьківщина», краєзнавча імпреза «Літературний пікнік», краєзнавче пізнавальне перехрестя «Херсонщина читає Олеся Гончара», історико-етнографічний маршрут «Дивосвіт родинних оберегів», історико-краєзнавчий нарис «Історія нашого краю: відомі і невідомі», історико-краєзнавчий пазл «Славетні імена в історії міста», краєзнавчий віртуальний маршрут «Мій отчий край - земля моя у росах».

Завершуючи тему нетрадиційних форм краєзнавчої роботи бібліотек ще зупинюсь на досвіді міської бібліотеки м. Ніжина. Під час Покровського ярмарку, що понад 20 років поспіль проходить у древньому місті, були запрошені бібліотекарі, які розгорнули експозицію «Бібліотечно-огірковий стратегічний продзапас», присвячену ніжинському огірку. Гостям ярмарку пропонували книги рецептів консервування та квашення відомих усьому світу огірків, літературу про народні медичні та косметичні засоби до складу яких входить огірок. Любителям смачних страв пропонували варення з огірків, салати та мариновані огірочки різних рецептів.

Безумовно, стратегічний продзапас Херсонщини відомий за межами краю-чудові кавуни, овочі та фрукти! Чому Вам не придумати щось нове, нетрадиційне для громади? Творить,вигадуйте – і успіх буде гарантований!

На згадку приходить інтерактивний краєзнавчий ерудит-батл «Херсонська томатина» розроблений та проведений колективом БФ№13 Херсонської ЦБС у ході якого присутні познайомились з фактами з історії краю, архітектурними пам’ятками, відомими письменниками чиє життя пов’язано з Херсонщиною, театральними діячами та ін.. Антураж шахової дошки, шахи у вигляді помідорів, виставка-інсталяція про рідний край та взагалі ідея «херсонської томатини» щодо інтерактивного спілкування з молоддю з великою кількістю міні-медіа-вікторин, ігор та творчих завдань, зробили весь захід інтелектуально насиченим та цікавим.

І на останок зауважу, що бібліотеки сьогодні займають достойне місце у громадському житті краю, формуванні культурологічного середовища та духовному збагаченні особистості. Зрозуміло, що у краєзнавчій діяльності є чимало проблем, пов’язаних передусім нестачею краєзнавчої літератури, але в бібліотеках працюють творчі, віддані справі люди, які роблять все для того, щоб виховати любов і дбайливе ставлення до рідного краю.

Головний методист - Матвєєва О.О.