Немає жодного сумніву у тому, що сучасна бібліотека має якнайширше популяризувати себе у суспільстві, більше того: має змушувати суспільство говорити про себе. Ефективним інструментом такої популяризації є засоби масової інформації, але співпраця з ними повинна спиратися не тільки на дружні відносини з тими чи іншими журналістами або ж інші особистісні фактори, а на продуману бібліотекарем стратегію співпраці.
Наприклад, Херсонська централізована бібліотечна система має повне право пишатися тим, що інтерес до її просвітницької праці поширився вже далеко за межі не лише Херсона, а й України. Черговим доказом цього стала публікація в газеті "Свобода" (Нью-Джерсі, США) статті, присвяченої бібліотечному проектові "В біографії Херсона сяють нові імена" (випуск від 10 березня 2017 року, сторінка 5). Варто підкреслити: газета "Свобода" – це найстарша у світі україномовна газета, що виходить безперервно з 1893 року.
Яким же чином ця співпраця була започаткована? Насправді жодних таємниць тут немає і кожен бібліотекар здатен організувати потрібну йому публікацію в пресі, якщо дотримуватиметься кількох простих настанов.
1. Оберіть своє ЗМІ. Це має бути солідне й авторитетне друковане чи електронне видання, а не листок-одноденка.
2. Ознайомтеся з тематикою та стилем обраного видання. Запропоновані Вами теми мають відповідати формату ЗМІ.
3. Напишіть власний текст. Не чекайте, що журналіст (зайнята власною роботою людина) зробить публікацію за Вас. Відповідно до формату і стилю обраного видання підготуйте публікацію самотужки. Зрозуміло, що текст має бути актуальним і цікавим.
4. Надішліть свій матеріал до редакції. Якщо Вам відмовили – не лякайтеся, а надсилайте свій текст до іншого ЗМІ. Якщо Ви підготували справді вартісний матеріал – його неодмінно надрукують. Якщо ж ніхто не береться публікувати Ваш текст – замисліться. Можливо Вам слід його переробити.
5. Дочекайтеся публікації. Ми недаремно радили обирати авторитетні та солідні видання: у таких ЗМІ є широка аудиторія з добрим смаком. В день виходу Вашої публікації всі ці люди довідаються про Вас і Вашу роботу.
6. Публікація – це не кінець. Далі Вам слід самотужки розрекламувати факт публікації своїми силами: наявність публікації в авторитетному (підкреслюємо!) виданні додасть авторитету і Вашій бібліотеці, але від Вас особисто також залежить наскільки широким буде резонанс цієї публікації. Напишіть про це (з посиланням) на своїй сторінці в соцмережі, у блозі, на сайті, розкажіть про це читачам під час індивідуальної бесіди.
7. Одна публікація – добре, а десять – краще. Не спиняйтеся на досягнутому. З кожною новою публікацією Ви набуватимете досвіду писання і впізнаваності серед представників ЗМІ.
Варто повірити: реалізувати стратегію просування бібліотеки у ЗМІ можливо, спираючись лише на ці прості правила. Нижче наводимо приклад нашого маленького успіху: повний текст вищезгаданої публікації в газеті української діаспори "Свобода".
ВУЛИЦЮ НАЗВАЛИ НА ЧЕСТЬ РЕДАКТОРА "СВОБОДИ"
Останнім часом у херсонській топоніміці відбулися помітні зміни. Відтепер у Херсоні є парк "Херсонська фортеця", а не парк ім. Ленінського комсомолу‚ є вулиця Полковника Кедровського, а не вулиця Семена Будьоного. Херсонець Володимир Кедровський у роки перших визвольних змагань був очільником Державної інспекції військ Армії Української Народної Республіки, а на еміґрації – редактором "Свободи" та керівником української служби радіо "Голос Америки".
Володимир Кедровський
На жаль, серед мешканців міста і сьогодні є необізнані у своєму історичному минулому. Вони обурюються порушенням усталених і звичних назв. Подолати стереотипи береться Херсонська централізована бібліотечна система. Бібліотекарів надихає фраґмент зі спогадів В. Кедровського "Обриси минулого". Він розповідає‚ як його вчитель, видатний громадський діяч та популяризатор історії Віктор Гошкевич на початку ХХ ст. організовував історичні екскурсії містом, зокрема на територію Херсонської фортеці. У фортечному соборі св. великомучениці Катерини він звертав увагу учнів на ікони роботи видатного українського художника Володимира Боровиковського "Великомучениця Єкатерина" з обличчям імператриці Катерини ІІ та "Григорій Армянський" з обличчям її фаворита князя Григорія Потьомкіна. На образі "Пир в Кані Галілейській" легко було впізнати, окрім Катерини ІІ та Г. Потьомкіна, ще й інших "інтимних друзів" імператриці. "Це, – пояснював учням В. Гошкевич, руйнуючи стереотипи російської імперської пропаґанди, – доказ безбожности Катерини та її улюбленців".
Віктор Гошкевич
Наразі дитячі бібліотеки Херсонської централізованої бібліотечної системи започаткували просвітницький проєкт "В біографії Херсона сяють нові імена", що розпочався з широким залученням учнівських груп. Урочиста презентація проєкту відбулася 24 лютого в Центральній дитячій бібліотеці міста. Його метою є збір та поширення інформації про людей, чиїми іменами названо вулиці Херсона під час їхнього останнього перейменування.
Проєкт матиме кілька етапів, протягом яких учасники збиратимуть інформацію про видатних українців, на честь яких перейменовано вулиці, опрацьовувати її, створювати на основі зібраних матеріялів книжечки, закладки, сувеніри, відеофільми та розповсюджувати її серед мешканців міста. Також передбачається проведення циклу публічних заходів, до участи в яких будуть залучатися провідні краєзнавці та мистці Херсона. Кінцевим результатом проєкту має бути створення мультимедійного видання, до якого увійдуть зібрані матеріяли. Презентація цього видання відбудеться в грудні цього року.
До участи в проєкті вже зголосилися провідні херсонські науковці-історики, зокрема завідувач катедри всесвітньої історії та історіографії Херсонського державного університету проф. Віталій Андрєєв. І він сам, і учні його наукової школи зробили величезну працю з популяризації цілої плеяди забутих імен видатних українців: Віктора Петрова (Домонтовича), Саула Борового, Олександра Рябініна-Скляревського, Олександра Лотоцького, Андрія Яковліва та багатьох інших.
На презентацію проєкту завітав та пообіцяв допомагати в його здійсненні відомий херсонський краєзнавець, популяризатор козацького минулого Олексій Паталах. Плянують долучитися до проєкту і представники херсонської кримськотатарської громади, адже серед імен херсонських вулиць є й Ісмаїл Гаспринський – видатний кримськотатарський просвітник.
Ісмаїл Гаспринський
Усі нові імена у херсонській топоніміці – це справді видатні люди. Окрім В. Кедровського, В. Гошкевича та І. Гаспринського це провідник Народного Руху України В’ячеслав Чорновіл, генерал-хорунжий Армії УНР Олексій Алмазов, видатний історик та публіцист Ілько Борщак, громадські діячі Олександер Русов та Андрій Грабенко, десятки видатних постатей козацької та князівської дiб.
Коментарі
Дописати коментар