Методично-практичні рекомендації щодо створення книжкової виставки- альманаху «Юристи за фахом, письменники перед вічністю».

Проектування книжкової виставки передбачено здійснити до Дня юриста, основним завданнями якої є популяризація творів письменників, які за фахом були юристами,навчалися на юридичних факультетах університетах, працювали нотаріусами, суддями, юристами – чиновниками у двох екстремумах: робота з паперами (юридично- правовими документами) по вивченню законів для пошуків доказів, здійснення допиів свідків та володінням основам ораторського мистецтва у пафосних промовах, після виголошення яких, усі розуміли правоту позиції промовця. Ціі особистості вибрали те, що більше їм до душі - літературу; їм потрібно було зважитися на зміни у своєму житті та почати не просто мріяти, а діяти,переосмислити життя та творити з мотивацією любові до писання літературно - художних творів.

Великий філософ Аристотель стверджував, що «…У кожної окремої людини й у всіх людей є мета в житті, прагнучи до якої вони (люди) одне вибирають, а інше відкидають». Незважаючи на те,що бути юристом в суспільстві було і є – великою честю та величезною відповідальністю,вони зробили свій вибір на користь літературі. Безперечно,місія юристів залежить від служіння людям, суспільству, у забезпеченні організованості, дисципліні, правопорядку, який виходить з засад справедливості, гуманізму та мистецької правди «право- це наука про те,що є добрим і справедливим». За переконанням Чарльза Діккенса (представника юриспруденції) література «…забов’язана пристрасно і ревно боротися за його прогрес, добробут і щастя!» і в цьому читацьке покоління переконалося з психологічних та реалістичних новел,романів представників літературної еліти, а оригінальність мислення героїв, вчинки, сюжетні лінії творів спонукали читачів замислитись над вчинками та сформували не одне покоління з потужним національним характером.

Зробимо зараз спробу переглянути біографії деяких письменників- юристів у великій літературі, твори яких будуть рекомендовані для читання на виставці - альманасі «Юристи за фахом- письменники перед вічністю» з позиції сучасного світобачення.



Французи-юристи- письменники

Франція подарувала світу цілу плеяду юристів, які стали блискучими письменниками. Син суддівського чиновника, Вольтер (1694-1778) навчався спочатку в єзуїтському коледжі латині та іншим предметам. У мріях батька він мав стати юристом, але замість права обрав літературу. За це і постраждав: за сатиричні віршики на адресу регента та його доньки він опинився в Бастилії, вийшов, потім потрапив удруге. На цей раз за чужі вірші. Був звільнений за умови від’їзду за кордон; поїхав в Англію, де прожив три роки, вивчаючи її політичний устрій, науку, філософію та літературу. У 1746 році Вольтера було призначені придворним поетом та історіографом,але він посварився з мадам Помпадур і знову виїхав. Його швейцарський маєток став місцем паломництва інтелігенції, а багато європейських монархів пишалися дружбою з ним. Вольтер залишив після себе величезну літературну спадщину.

Юристом був найвідоміший французький геніальний письменник Оноре де Бальзак. Після навчання у Вандомському коледжі юний Оноре в 1816 році поступив в Паризьку школу права, яку закінчив через три роки. Юридичну практику Бальзака можна рахувати відносно багатою. Ще будучи студентом, він протягом двох років працював в конторі адвоката Жан-Батиста-Гійоне де Мервіля, якого потім у своїх творах увіковічнив під іменем Дервіля. Одразу після практики у адвоката батьки віддають молодого Бальзака під егіду нотаріуса Пассе, з яким його сімейство перебувало у дружніх відносинах. В плани сім’ї входило, що Бальзак стане спочатку компаньйоном нотаріуса, а потім – після смерті Пассе – спадкоємцем всієї контори.Але саме в 1819 році молодий юрист зненацька заявляє батькам, що він не хоче бути ні адвокатом, ні нотаріусом. Він буде письменником! І вже в травні 1820 році відбулося читання його першої п’єси «Кромвель», яка до речі слави йому не принесла. В наступні роки Бальзак під псевдонімом пише низку романів, а також невдало намагається стати успішним видавцем. І тільки в 1829 році видає вперше під власним ім’ям роман «Шуани», потім наступні твори «Сцени приватного життя», роман «Еліксир довголіття», що зробило його по-справжньому відомим. Досвід юриста допоміг Бальзаку в його творчості. В багатьох його творах геніально описано роботу та побут адвокатів та нотаріусів. Серед найбільш відомих таких творів звертаємо увагу на повісті «Полковник Шабер» та «Шлюбний контракт».

Серед інших видатних французьких поетів та письменників, які не стали юристами, назвемо ще декілька (далеко не всіх) імен.

Шарль Перро́ (1628 – 1703) всесвітньовідомий казкар, писав також вірші та критичні есе. Біографи погоджуються з тим, що він був юристом, проте, про саме цю його діяльність відомо дуже мало. «Червона шапочка», «Кіт у чоботях», «Попелюшка» та інші казки стали світовою класикою.

Проспер Меріме (1803-1870), закінчив курс юридичних наук в Парижі та був призначений секретарем графа Д’арту. Одним з найвідоміших творів Меріме стала новела «Кармен».

Моріс Полідор Марі Бернар Метерлінк (1862-1949). Моріс Метерлінк народився в сім’ї багатого нотаріуса. В 1885 році закінчив юридичний факультет Агентського університету та отримав право займатися адвокатською практикою. Видатний франкомовний бельгійський поет,автор філософської п’єси-притчі «Синій птах». Став лауреатом Нобелівської премії з літератури за 1911 р.

Марсель Пруст (1871-1922) – один з найбільш значних письменників та філософів ХХ сторіччя. Вчився на юридичному факультеті Сьорбони, проте курсу не закінчив. Основним твором цього автора став роман «В пошуках втраченого часу».

Марсель Ален (1885-?). Перед тим, як стати журналістом та письменником, вивчився на юриста. Фільм «Фантомас» було знято за мотивами циклу романів, які були написані Марселем Аленом – французьким письменником та журналістом, який багато своїх творів написав у співавторстві з П’єром Сувестром, який був надзвичайно плідним. Марсель Ален одноосібно та у співавторстві з П’єром Сувестром написали більше 400 романів.

Англійці-юристи- письменники

Не можу не почати з найвидатнішого письменника Англії – Чарльза Діккенса. В 15 років Діккенс пішов працювати писарем у адвоката. У безлічі його творів він буде описувати адвокатів та суддів,а у найвидатнішому романі Діккенса «Холодний дім» є декілька головних тем. Перша головна тема – це діти, їх тривоги та незахищеність. Друга тема: канцлерський суд-туман-божевілля. Саме так! Суд-туман-божевілля!! Ось така характеристика дається безкінечному процесу Джарндиси проти Джарндисів. І в цьому, і в інших романах Діккенс десятки разів показує своє негативне ставлення не тільки до суддів та адвокатів, а й до всієї судової влади Англії першої половини ХIХ сторіччя.

Вальтер Скотт (1771-1832), поет, письменник, історик. Майбутній письменник народився в сім’ї адвоката. У 1786 році почав трудову діяльність в батьківській адвокатській конторі, а у 1814 році анонімно видав свій перший роман, який одразу став популярним. Він став неперевершеним майстром історичного роману, в якому головними героями були прості люди.

Випускники та студенти Київського університету – юристи- письменники

Анна Ахматова (1889-1966) Після закінчення Фундуклеєвської гімназії юна поетеса навчалася на Вищих жіночих курсах при Київському університеті, де вивчала право на юридичному факультеті. Як не дивно, Анна хотіла стати… нотаріусом. Але за її власними спогадами, їй було цікаво навчатися, доки не почали викладатися чисто правові предмети. А 25 квітня 1910 року вона повінчалася з Миколою Гумільовим в церкві на лівому березі Дніпра. На цьому юридичну освіту майбутньої всесвітньовідомої поетеси можна вважати закінченою.

Продовжуючи тему юристів, які покинули професію для того, щоб досягнути успіху в іншій діяльності, не можемо перш за все не звернути увагу на величезні постаті Миколи Олександровича Бердяєва та а Льва Шестова, які навчалися на юридичному фаультеті Київського університету. Микола Бердяєв та Лев Шестов є найвідомішими в світі російським філософами. Їх поєднує також і те, що обидва вони намагалися стати юристами, обидва навчалися в Київському університеті, обидва емігрували. Обидва довели, що для того, щоб стати філософом, зовсім не потрібно навчатися на філософському факультеті, достатньо вивчити право. Можливо, ці дві постаті разом з геніальним письменником Михайлом Булгаковим є чи ненайвідомішими в світі колишніми студентами Київського університету.

Українці-юристи- письменники

Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк) (1874-1927) – український письменник,громадський діяч, адвокат, доктор права( закінчив правничий факультет Віденського університету). Майстер психологічних новел, характерною прикметою яких є глибокий драматизм.

Білоусов Євген Васильович - сучасний український письменник, за освітою юрист, автор 45 дитячих книжок, лауреат 26 Всеукраїнських та Міжнародних книжкових конкурсів.

Виставка- альманах 

«ЮРИСТИ В ЖИТТІ- ПИСЬМЕННИКИ ПЕРЕД ВІЧНІСТЮ»

Читацька адреса- масовий читач

Виставка- альманах за методикою створення передбачає різножанрове зібрання творів авторів - учасників даної тематичної виставки.

Презентація виставки може бути розпочата з фрагментів музики неперевершених композиторів Петра Чайковського та Ігоря Стравинського. Акцент музичного супроводу полягає в тому,що маючи юридичну освіту вони стали всесвітньовідомими завдяки мистецтву музики.

Мета виставки:
- популяризація кращих творів з «літературної скарбниці»
- розвиток інтересу до читання
- пробудження інтересу до теми, конкретної книги та автора, спонукаючи користувачів поглиблювати свої знання;
- розширення читацького світогляду
- підтримка та активація читацької діяльності

Розділи:
1. Єднаючи час і простір
2. За фахом юристи,за станоми душі- мрійники
3. Людина та Юрист з великої літери,з безцінним життєвим кредо

Цитати:
· « З книгами треба поводитися, як з людьми: вибирати для себе кілька друзів, а про решту не піклуватися» (Вольтер)
· «Письменник існує лише тоді, коли тверді його переконання»(Оноре де Бальзак»)

· «Cogito, ergo sum»- «Я мислю, отже я існую»( фр. філософ Декарт)

· «Litera seripta manet»- «Написане залишається»(латинська мудрість).

Матвєєва О.О.- головний методист

Коментарі