Міжнародний науковий круглий стіл "Україна та Литва крізь віки: стан і перспективи наукової співпраці"

Впродовж 17-19 травня 2017 Херсон можна було сміливо назвати провідним центром українсько-литовської співпраці, адже саме в ці дні у Центральній бібліотеці ім. Лесі Українки проходив Міжнародний науковий круглий стіл "Україна та Литва крізь віки: стан і перспективи наукової співпраці" (в межах ширшої програми Днів Литви). Засідання круглого столу урочисто відкрили почесний консул Литовської Республіки в Херсоні Віктор Попов, голова Культурного центру "Україна-Литва" Наталя Бімбірайте, підписант Акту Незалежності Литви Біруте Вальонітє, професор Віталій Андрєєв.

Учасники представляли наукові центри Вільнюса, Києва, Дніпра, Львова, Запоріжжя, Херсона та інших міст. Широкою була й тематика обговорення: від праслов'янських часів до початку ХХІ сторіччя. Лишається лише висловити сподівання, що подібний представницький захід буде першим, але не останнім у нашому місті.

Нагадуємо, що співорганізаторами круглого столу виступили Вільнюський університет, Культурний центр "Україна-Литва", Херсонський державний університет, Національний заповідник "Хортиця" та Херсонська централізована бібліотечна система.

Відеоматеріали круглого столу та інших українсько-литовських заходів у Центральній бібліотеці ім. Лесі Українки пропонуємо Вашій увазі (зараз маємо можливість надати доступ до частини матеріалів, вони доповнюватимуться поступово – по мірі опрацювання).

Перший день Міжнародного наукового круглого столу "Україна та Литва крізь віки: стан і перспективи наукової співпраці" (17 травня 2017):

Доповідач: ВАСИЛЕНКО Віталій Олександрович, доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії та політичної теорії Державного вищого навчального закладу “Національний гірничий університет” (м. Дніпро)

Тема доповіді: Інша Русь, Литовсько-Руська держава чи Литовська імперія? Інтерпретації історичного феномену Великого князівства Литовського

Доповідач: ЧЕРКАС Борис Володимирович, доктор історичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України (м. Київ)

Тема доповіді: Політика Великого князівства Литовського щодо Нижнього Подніпров’я XIV-XVI ст.

Другий день Міжнародного наукового круглого столу "Україна та Литва крізь віки: стан і перспективи наукової співпраці" (18 травня 2017):

Доповідачі: ВОЛКОВ Анатолій Володимирович, старший науковий співробітник, Національний заповідник "Хортиця" (м. Запоріжжя), НИКОНЕНКО Дмитро Дмитрович, старший науковий співробітник, Національний заповідник "Хортиця" (м. Запоріжжя), РАДЧЕНКО Симон Богданович, студент 5 курсу Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

Тема доповіді: «Вітовтова вежа» за даними сучасних фотограмметричних досліджень

Доповідач: ПИЛИПЕНКО Ігор Олегович, доктор географічних наук, доцент кафедри екології та географії, декан Факультету біології, географії і екології Херсонського державного університету (м. Херсон)

Тема доповіді: Можливі наслідки будівництва і функціонування Каховської ГЕС-2

Третій день Днів Литви на Херсонщині в Центральній бібліотеці ім. Лесі Українки (19 травня 2017)

Доповідач: Бірутє ВАЛЬОНІТЄ, президент Клубу підписантів (сигнатарів) Акту Незалежності Литовської Республіки (м. Вільнюс)

Тема доповіді: Презентація книги "Велика Литва. Том ІІІ"

Зараз, з певної відстані у часі, ми можемо підбити підсумки заходів Днів Литви для Херсонської централізованої бібліотечної системи. Коли ми долучилися до організації заходів, бібліотекарі міста одразу ж загорілися ідеєю сприяти проведенню Днів Литви. З інiціативи інформаційно-бібліографічного відділу в Центральній бібліотеці ім. Лесі Українки з'явився інформаційний куточок "Цікаві факти про Литву" – його одразу ж помітили литовські гості й належним чином оцінили цей вияв гостинності і поваги до їхньої країни. Всі бібліотеки-філії охоче доносили до своїх читачів інформацію про майбутні заходи та розповсюджували рекламну продукцію – саме завдяки їхній праці багато херсонців таки взяли участь у святкуванні.

Безпосередньо на базі Центральної бібліотеки відбулося кілька заходів у межах Днів Литви і говорячи про них ми змушені неодноразово вжити слово вперше:

- Вперше на базі Центральної бібліотеки ім. Лесі Українки відбувся представницький науковий форум істориків – Міжнародний круглий стіл "Україна і Литва крізь віки: стан та перспективи наукової співпраці". Засідання круглого столу зібрали науковців Вільнюса, Києва, Запоріжжя, Миколаєва, Львова, Херсона та інших міст.

- Вперше ми мали честь приймати у своїх стінах президента клубу підписантів Акту Незалежності Литви Бірутє Вальонітє з презентацією третього тому її фундаментальної праці "Велика Литва".

- Вперше з презентацією свого роману "Моє ім'я – Маріте" виступив живий класик литовської літератури Альвідас Шляпікас. Разом з ним до бібліотеки завітали перекладач Беатріче Білявців та відомий литовський літературознавець Лорета Мачанскайте. Почесними ж гостями заходу стали Надзвичайний та Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс та Херсонський міський голова Володимир Миколаєнко.

За підсумками Міжнародного наукового круглого столу "Україна та Литва крізь віки: стан і перспективи наукової співпраці" було ухвалено резолюцію, повний текст якої наводимо нижче:

РЕЗОЛЮЦІЯ МІЖНАРОДНОГО КРУГЛОГО СТОЛУ

"Україна і Литва крізь віки: стан і перспективи наукової співпраці"

м. Херсон, 18 травня 2017 р.

ХМГО «Культурний центр "Україна-Литва"», Вільнюський університет, кафедра всесвітньої історії та історіографії Херсонського державного університету, Національний заповідник «Хортиця», Херсонська централізована бібліотечна система провели Міжнародний круглий стол "Україна і Литва крізь віки: стан і перспективи наукової співпраці" з метою обговорення проблем та розробки пропозицій щодо всебічного історичного дослідження спільних сторінок історії України та Литви і збереження матеріальних пам'яток литовської присутності на українських землях.

Визначено, що подальша українсько-литовська співпраця має грунтуватися як на актуальних політичних аспектах, так і на базі попереднього спільного історичного і культурного досвіду.

Від ХІV ст. український та литовський народи мають схожий історичний шлях та досвід, що має вихідним пунктом історичний феномен Литовсько-Руської держави – Великого князівства Литовського. На теренах Південної України цей період, що безпосередньо передує козацькій добі, лишив по собі ряд матеріальних пам'яток та місць спільної історичної пам'яті, які потребують подальшого вивчення, збереження та популяризації.

Під час обговорення різноманітних аспектів української та литовської історії учасниками круглого столу розглянуто питання про схожість історичної ситуації в Україні та Литві під час розпаду Російської імперії та Радянського Союзу. Схожі виклики постають перед обома країнами і зараз. Це відкриває можливості для подальшого обміну досвідом розбудови держави та її оборони перед зовнішніми та внутрішніми викликами, а також активізації вивчення та популяризації історико-культурної спадщини.

За результатами виголошених доповідей та обговорення проблемних питань визначено напрями подальшої співпраці між науковцями обох держав:

1) проведення спільних студій з давньої історії, що дозволили б заповнити «білі плями» у питанні етногенезу українського і литовського народів та прослідкувати процес формування регіональних особливостей  їх етнографічних груп;

2) поглибити співпрацю щодо вивчення досвіду спільного державного будівництва у рамках єдиної геополітичної реальності XIV – XVI ст. – Великого князівства Литовсько-Руського як спільного надбання України та Литви;

3) активізувати зв’язки представників вчених кіл обох країн у рамках проведення наукових розвідок з історії національно-культурного відродження і  визвольної боротьби українського та литовського народів у XIX – першій чверті ХХ ст.;

4) визначити у якості одного з пріорітетних напрямів – проведення роботи по заповненню лакун в історії державотворення на українських та литовських теренах у першій половині ХХ ст.;

5) створити платформу для формування  спільного науково-дослідного центру з питань проведення досліджень з історії України та Литви нової та новітньої доби;

6) продовжити дослідження історіографічного спадку науковців, що займалися проблематикою українсько-литовських зв'язків;

7) докласти всіх зусиль для всебічного наукового дослідження та збереження "Вітовтової вежі", що її можна вважати пам'яткою фортифікації Великого князівства Литовського на південноукраїнських землях, забезпечити її всебічне археологічне вивчення;

8) забезпечити організаційну та інформаційну підтримку, в тому числі на рівні державної влади та органів місцевого самоврядування, подальших публікацій з історії, сучасності та перспектив українсько-литовського співробітництва;

9) продовжити практику культурного взаємозбагачення через організацію заходів з презентації литовської культури в Україні та української в Литві.

Учасники Міжнародного круглого столу "Україна і Литва крізь віки: стан і перспективи наукової співпраці" вважають, що практична реалізація перелічених вище пропозицій сприятиме успішній співпраці обох держав як у царині наукового пошуку, так і в практичній площині розбудови і утвердження української та литовської державності.